Download GPX file for this article
35103Full screen dynamic map
Матеріал з Вікімандрів
Столиця Пекін
Валюта китайський Юань
Населення 1 330 000 000 чол. (1-ше, 2010)
Електрика 220В/50Гц (US/European plug for 2-pin, Australian plug for 3-pin)
Телефонний код +86
Часовий пояс UTC +8
Екстренна служба 119 (пожежна охорона), 110 (поліція), 120 (швидка медична допомога)
Напрям дорожнього руху праворуч

Китай розташований в Азії.

Найбільша держава у світі за чисельністю населення, та найбільша за територією в Азії.

Межує з Афганістаном, Пакистаном, Бутаном, М'янмою, Індією, Непалом, Лаосом та В'єтнамом на півдні; Казахстаном, Киргизією, Таджикистаном на заході; Росією та Монголією на півночі та з КНДР на сході.

Узбережжя Китаю омивається водами Східно-китайського моря, Корейської затоки, Жовтого моря і Південно-китайського моря.

Зрозуміти[ред.]

Ментальність і відношення до іноземців[ред.]

Людина повинна любити ближнього.
Якщо ж це є неможливим, то Людина повинна шанувати ближнього.
Якщо ж і це є неможливим, то Людина повинна шанобливо ставитися до ближнього.

Такі риси у людських відносинах є притаманними практично усім китайцям, а тому кожен мандрівник, який приїздить до Китаю, відчуває до себе любов, пошану і шанобливе ставлення у цій країні. Якщо і мандрівник відповідатиме взаємністю, то його мандрівка по Китаю буде приємною і перевершить усі його сподівання.

Звичайно, подорожуючи по різних районах Китаю, мандрівник зможе відчути деяку різницю у відношенні до своєї персони. У великих містах, у туристичних центрах та у ділових зонах, де населення звикло до іноземців — це, у більшій мірі, буде просто шанобливе ставлення. У старовинних та невеликих містах, де іноземці є рідкістю, ставлення до мандрівників дуже тепле, сердечне і гостинне. Однак, усюди, де б ви не були, до вас будуть відноситися так доброзичливо, як не відносяться в жодній з країн світу.

Як завоювати любов, пошану і шанобливе ставлення до себе[ред.]

Це багато в чому залежить від вашої особистості, та від багатьох обставин, про які варто знати. Якщо ви вже бували в Китаї, та/або закохані в цю країну, в її трудолюбивий народ, в його культуру і побут (звичайно, включаючи і китайську кухню), в неповторну природу, то завоювати прихильність китайців для вас буде дуже легко. Якщо ж ви рідко буваєте в Китаї або, їдете туди вперше, то для вас можуть бути корисними декілька наступних порад:

  1. Найкраще знати китайську. Це надасть вам абсолютну свободу, що в мандрівці має велике значення. Коли ж це для вас недоступне, то корисним буде знати один китайський секрет. В Китаї дуже багато різних народностей, які мають дуже специфічні діалекти і говірки. Настільки специфічні, що два китайці можуть розмовляти між собою, як, скажімо, лемко із донецьким шахтарем, або ж українець із поляком. Секрет у тому, що вони прекрасно можуть порозумітися тільки тому, що знають мінімальний набір найбільш вживаних загальних для китайців слів, фраз і висловів. Тож вам корисно було б також засвоїти декілька розхожих життєво необхідних фраз або мати розмовник (найкраще — електронний). Вміння висловлюватися зрозуміло для китайця значно підніме ваш авторитет.
  2. Якщо це для вас недоступне, то варто найняти перекладача чи гіда. У такому випадку найкращим варіантом буде співвітчизник, який студіює науки в одному із навчальних закладів Китаю, якщо це для нього можливе з огляду на навчальне навантаження і вільні дні студента співпадають із вашими планами. Перевагою такого варіанту перед китайськими перекладачами чи гідами є те, що ви знатимете, що про вас думають вголос, чи як висловлюються на вашу адресу китайці, твердо переконані, що ні ви, ні ваш гід їх не розуміють. Повірте, це суттєво покращить розуміння Китаю вами та покращить вам настрій. Гідами можуть бути і китайці, навіть такі, які не знають ні української, ні російської, а тільки пару фраз англійською. Навіть у такому випадку вони настільки знають потреби мандрівника, що відпрацюють не гірше від висококласних лінгвістів. У такому випадку відчуватимете себе Робінзоном, якого всюди супроводжує вірний П'ятниця!
  3. Якщо ж вам недоступні ні мова, ні хоча б декілька фраз китайською, і не можете знайти чи найняти гіда — не переймайтеся!
    1. По-перше: Практично у всіх готелях, особливо, в столиці і великих туристичних центрах, обов'язково знайдеться декілька осіб, що володіють англійською, а в російських кварталах — і російською.
    2. По-друге: У Пекіні та в ряді великих міст є так звані «російські квартали». Ви чудово зможете поторгуватися на російськомовних базарах, вас возитимуть російськомовні велорикші, зможете «відпочити» і з ностальгією згадати про батьківщину і про «рідний» сервіс в російських ресторанах з екзотичними назвами «Москва», «Сеня» і т. ін.
    3. По-третє: Вивіски та навіть реклама у таких кварталах російськомовні! Якщо захопите із собою фотоапарат, то зможете «увіковічнити» такі перли, написані китайцями російською, яких не знайдете навіть у кращих класиків світового гумору!
    4. І по-четверте: Практично у всіх китайських ресторанах в меню, окрім назв блюд, їх характеристик та переліку інгредієнтів, є кольорові фото — як виглядатиме те блюдо, яке ви ризикнете замовити. Якщо ви подорожуватимете самостійно без будь-якого супроводу (навіть не знаючи мови — тільки із візиткою готелю, у якому зупинилися), то китайці сприймають таку «сміливість» як упевненість у собі, що ними високо цінується. Звичайно, шансів потрапити у халепи або з'сти «щось не те» у вас значно зростуть, але з огляду на ставлення китайців до вас, як і до усіх іноземців, ви успішно виплутаєтеся із будь-яких ситуацій — візитка готелю не дасть вам змоги заблукати і вас рано чи пізно доставлять у готель. Ще й буде про що згадати по поверненню до дому.
  4. Навчіться користуватися паличками замість виделки. Рівень поваги з боку китайців до вас суттєво зросте. Звичайно, якщо ви кожен раз вимагатимете від офіціантів принести вам виделку, ніхто не перестане шанобливо до вас ставитися, навіть якщо виделку для вас прийдеться позичати в сусідньому ресторані, чи бігати в магазин. Слід зважити, що у віддалених від туристських трас містах виделки для вас може і не знайтись. Але не переймайтеся цим! Якщо ви пустите в хід руки і не зважатимете на репліку від сусіднього столика: — «Подивіться — он який дядя великий, а не вміє їсти!», то голодним не залишитесь!
  5. Окрім вміння користуватися паличками, варто засвоїти декілька, хоча б основних правил етикету поводження за китайським столом. Це потрібно у тому випадку, якщо у вас відсутнє почуття гумору, необхідне для того, щоб гідно вийти із комічних ситуацій, в які ви можете потрапити, хоча б, через незнання правил тостування, чи, коли ви, наприклад, витерли лице рисовим млинцем замість салфетки.
  6. Не намагайтеся «переплюнути» росіян своєю поведінкою. Як би ви не старалися, вас все-рівно сприймуть за росіян, навіть якщо ви всядетесь на сидіння коляски велорикші задом-наперед, і прокотитеся по російському кварталу під горлання Вірки Сердючки на увесь квартал: «Ще не вмерла Україна, если мы гуляем так!». І, навіть у такому випадку ставлення до вас все-рівно буде підкреслено шанобливим!
  7. Не намагайтеся «переплюнути» росіян вживанням занадто великих доз алкоголю. Знову ж таки, як би ви не старалися, вас все-рівно сприймуть за росіян. Якщо ж ви переконаєте китайців, що ви не росіянин, вони оцінять ваш «подвиг», але скажуть, що росіяни все ж кращі у цьому «виді спорту» і щиро дивуватимуться, що є ще якісь нації, здатні отак напитися з «доброго дива» та й «на рівному місці». З огляду на те, що китайці практично не вживають алкоголю без дуже вагомих причин, не намагайтеся втягнути їх у пиятику, тому що для китайців сором так напиватися, окрім того, ви можете підірвати їх здоров'я, кар'єру і самоповагу.
  8. На китайських базарах не платіть одразу названу ціну. Торгуйтеся, і так, як в Україні не торгувалися ніколи! Якщо зіб'єте ціну в півтора, чи два, або ж і більше разів, продавець буде захоплюватися вами, супроводжуючи захоплення «клацанням» пальцями та язиком і словами, які не знайдете в жодному розмовнику, не дивлячись, що він на вас практично нічого не заробив! Зате ви принесете йому страшенне задоволення. Звичайно, ж і самі отримаєте не менше задоволення та зекономите!

Патріотизм, національна самосвідомість, гордість і самоповага[ред.]

Патріотизм китайців, їх національна самосвідомість і гордість та самоповага також є одними із характерних рис, які найбільш яскраво виділяють китайців серед народів земної кулі. Однак, це не є ознакою гордощів чи пихи, не дивлячись на грандіозні здобутки і досягнення китайської цивілізації і культури, якими і по сьогодні ми усі користуємося. Такі риси не є чимось насадженим чи штучно створеним — це є надбанням поколінь та історії усього народу.

В сучасній КНР держава і її уряд намагаються надавати усіляку підтримку розумному збереженню і примноженню цих надбань. Така підтримка є багатогранною і проявляються у низці заходів, деякі з яких варті наслідування. Чи можете ви уявити собі, щоб якогось діда, що доживає віку у вимираючому селі якогось Оратівського району (до якого під час дощів не можуть добратися автобуси, і якого навіть немає у Вікіпедії), та який собі мирно випасає козу на мальовничих (поки що) пагорбах у трофейній німецькій плащ-накидці, приїздять представники уряду, і якого вони миють, бриють, одівають, причісують та надівають смішну кепку та й за державний кошт везуть у столицю для того, щоб такі ж представники відзвітували перед цим дідом і групою таких же дідів, звезених із усіх навколишніх сіл, куди ж витрачається кожна копійка з податків, які ці діди виплатили державі? Окрім цього, щоб дванадцять днів ці діди «інспектували» якусь державну установу, завод, військову частину, щоб полюбувався на велич і красу столиці, в які вкладено і їх копійчину, щоб відвідали театр, будинок культури і, звичайно ж, мавзолей вождя… Звичайно, ж людина, яка відчуває на собі таке (хоча б і формальне) піклування з боку держави, буде патріотом!

Перебуваючи в Китаї, не намагайтеся випробовувати патріотизм і національну самосвідомість китайців. Відносьтеся до цього із розумінням і пошаною. І не намагайтеся влаштовувати «братання» із такими туристами, якщо їх зустрінете, і які будуть дивитися на вас як на інопланетянина, і будуть у захваті від будь-якої вашої до них уваги. Не зловживайте таким ставленням до вас — обмежтеся доброзичливою посмішкою.

Звичайно ж, не тільки здобутки китайського народу і заходи його уряду формують і підтримують національну гордість і самоповагу. Це і неповторні красоти (що доходять до фантастичності) незайманої природи та ландшафтних парків, створених невтомними руками китайців, і рисові поля, які у приватних садибах виглядають наче квіткові клумби у охайних господинь, і розмаїте царство птахів і звірів, королем яких, звичайно ж, є панда, і відмінна мережа автошляхів, які не поступаються автобанам найбагатших країн світу, і особлива китайська кухня, … Але основним джерелом є теплота у людських відносинах, яка цінується набагато вище від розмірів заробітків пересічних китайців, розміри яких наводяться у англомовному розділі путівника, і які, взагалі, некоректно наводити. Для китайців не це є предметом самоповаги і гордості.

Мовні проблеми та складнощі перекладу[ред.]

Як відмічалося раніше, через безліч говірок та діалектів, китайці можуть взагалі не зрозуміти один одного. Звичайно, є класичний варіант, якого усіх китайців вчать. Однак, на практиці виникають курйозні випадки. На це необхідно зважати, якщо китайці-перекладачі, чи гіди супроводжують вас у вашій мандрівці з тим, щоб вони не завели вас не до тієї посадкової платформи, чи не до того виходу, або, взагалі, не привезли не у те місто, яке було у ваших планах. Якщо подорожуєте на таксі, то варто його частіше змінювати, переїжджаючи із одного регіону в інший. Так, наприклад, пекінський таксист, потрапивши в сусідній Тяньцзінь, що розташований за 80 км від Пекіну, не зможе вас доставити за призначенням, якщо йому дають підказки місцеві жителі. У таких випадках, тільки-но ви перетнули межу нового міста, варто пересісти на місцеве таксі.

Якщо ви вчите найбільш типові і необхідні для туриста фрази китайською, слід пам'ятати про наступне. Одні і (на перший погляд) ті ж слова китайською можуть означати зовсім різні поняття. Це на практиці може привести до смішних, курйозних і навіть і анекдотичних ситуацій. Китайські артисти розмовного жанру користуються цією особливістю, виговорюючи різні побутові фрази, які за певних інтонацій і правил вимови означають зовсім не те, про що йдеться, чим викликають сміх і овації в залі. Вивчаючи ці фрази, не маючи «під руками» китайця, який би вас поправив, корисно користуватися електронними розмовниками, у яких є функція прослуховування перекладених фраз.

Історія[ред.]

Культура[ред.]

Регіони[ред.]


Також в Китаї є дві территорії, які мають статус спеціальних адміністративних районів: Макао та Гонконг.

Міста[ред.]

Інші місця[ред.]

Як дістатись[ред.]

Літаком[ред.]

Станом на даний час долетіти до цих міст і практично до будь-якого міста Китаю, що має аеропорт, можна з усіх аеропортів України, які мають сполучення із аеропортами у містах Київ, Одеса, Донецьк, Сімферополь, Львів, Харків, Дніпропетровськ тощо за умови виконання однієї чи більше пересадок. З огляду на динаміку ринку авіаперевізників, ніякий путівник вам не допоможе — необхідно користуватися наявними на даний час можливостями існуючих перевізників, які працюють на українському ринку, і актуальним розкладом авіарейсів на час перельоту.

Як і номенклатура перевізників, їх можливості і розклад руху, змінюються і вартість квитків. Найбільш економними є так звані «чартерні авіарейси». Можна зекономити на білетах і спробувати дістатися до Китаю рейсами російських авіаліній (як, наприклад, Аэрофлот чи інших) із пересадкою в Москві. Якщо ви полюбляєте спокійні подорожі, користатися російськими авіалініями не варто, не дивлячись на дешевизну білетів. Однак, якщо ви екстремал, і полюбляєте пригоди, труднощі і неприємні ситуації — то це саме для вас!

Поради для екстремалів:

  • Відлітаючи через Москву, почепіть замки на застібки своїх чемоданів — їх обов'язково зламають. Навіть, якщо з чемоданів нічого не пропаде, ваш настрій буде таким же, як і стан замків.
  • Плануючи поїздку, передбачте про всяк випадок одну добу про запас. Це на той випадок, якщо рейс перенесуть або взагалі відмінять.
  • Потрапивши в таку ситуацію, наполегливо добивайтеся у адміністрації аеропорту талон на компенсацію вечері в ресторані Тадж-Махал, що у приміщенні аеропорту Шереметьєво-2. Якщо не ви, то хтось неодмінно скористається вашим талоном.
  • З огляду на те, що талон забезпечить вам тільки чай, легенький бутерброд, і салат, якого може не виявитися в наявності, захопіть із собою доларів з п'ятдесят для нормальної вечері. Якщо апетит вам не зіпсує поквапливість і жадібність офіціанта, який похапцем збиратиме талони, що з обуренням кинуто на столи ресторану вашими попутниками після того, як вони дізнаються про «вартість» такого талона, то вечеря вам забезпечена.
  • Переконайте адміністрацію аеропорту, що вам ніде заночувати у Москві (якщо навіть це не так), і добийтеся права поселення в готель — тоді ваш екстрим потроїться!
  • Очікуючи поселення в готель, зробіть зауваження російській поліції, яка зганятиме в глухі закутки аеропорту тих китайців, які не змогли отримати талони, і не добилися права поселення в готель та моститимуться спати на лавках аеропорту або на його підлозі. У такому раз у вас буде шанс переночувати у буцегарні і отримати там «масаж», який не завжди буває безкоштовним!
  • Зробіть зауваження охоронцям, які супроводжуватимуть вас до готелю (наприклад, «Союз»), щоб не обзивали вас «нелегалами» тільки за те, що вас везтимуть по нічній Москві без будь-яких віз у паспорті, і почуєте такі відбірні вислови на свою адресу, яких в житті ніколи не чули!
  • В готелі уважно прислухайтеся до переговорів між його працівниками і, якщо виявиться, що місць на всіх не вистачить, навіть якщо і селитимуть по двоє в номер, швидко оберіть собі попутника, з яким хотіли б провести півночі в одному ліжку! А не знайдете — ще краще. «Спатиме» в тісній компанії на диванчиках у фойє готелю!
  • Якщо зранку недостатньо сонний і змучений потрапите в літак — не засмучуйтеся — справжній екстрим тільки-но може розпочатися! Як у Ільфа і Петрова від кожного потяга завжди хтось відстає, так і в літаку російських авіаліній завжди дві-три компанії напиваються до «поросячого писку». Можливі випадки і кулачних боїв. Прийнявши рішення прийняти активну участь, пам'ятайте, що стюарди завжди приймають сторону своїх співвітчизників, від чого ваш екстрим буде ще гострішим!
  • Коли ви істинний китаєць чи бурят, що полюбляє омуль з душком, то в літаку обирайте рибу — її подадуть саме такою, як вам і потрібно!
  • І останнє. Зазвичай, усі пасажири дуже переживають перед приземленням. Тут вас можуть відволікти від таких переживань, звинувативши у тому, що ви поламали навушники, які видають на початку польоту, і вимагаючи грошову компенсацію. Захищаючи себе, та закликаючи на допомогу свідків того, що за увесь політ ви ні разу не скористалися навушниками і поламати їх не могли, ви і самі відволічетесь від переживань за посадку, і зробите добру справу пасажирам, які вас захищатимуть!

Обирати перевізника варто безпосередньо перед вильотом, орієнтуючись на розклади відправлень із кожного конкретного міста, на місця пересадок і на їх кількість.

Потягом[ред.]

Автомобілем[ред.]

Автобусом[ред.]

Кораблем[ред.]

Транспорт[ред.]

Мова[ред.]

Що відвідати[ред.]

Чудесами природи, що стали основою створення парку, стали найдовша в Китаї підземна річка і водна сталактитова печера Беньсі з безліччю гротів Шеньяна. У парку створена ціла мережа стежок навколо садів, ставків та альтанок, традиційна для китайських геопарків, розташованих у передмісті. Печерний комплекс геопарку Беньсі ділиться на дві частини: водну галерею, в якій протікає підземний потік, та суху галерею, відкриту для пішоходів. Туристи мають можливість покататися по галереї на човнах. Свій відпочинок в Китаї всі туристи планують з обов'язковим відвідуванням Великої Китайської стіни і красивих пагод. Але це далеко не весь архітектурний стиль, яким може здивувати туристів Китай. Теракотові воїни в мавзолеї Цінь Ши Хуан-ді, Висячий храм, Заборонене місто, Імператорський палац Шеньян, Храм Неба, Велика пагода диких гусей, Храм Конфуція в Нанкіні — це далеко не весь перелік дивовижних за красою архітектурних пам'яток Китаю.

Чим зайнятись[ред.]

Місто розташоване на острові Хайнань, який є головним центром пляжного і оздоровчого туризму в Китаї. Цілющі властивості гарячих мінеральних джерел доповнює лікування за стародавніми китайськими методиками. В спа-центрах Саньї можна пройти курс голковколювання, точкового масажу і аромотерапії. Також тут широко застосовують ліки, виготовлені з природних інгредієнтів.

Гроші та покупки[ред.]

Шопінг у Китаї відомий насамперед розвалами дешевого одягу, підробками під відомі бренди та електронікою, яка моментально виходить з ладу. Все це нікуди не поділося, але сьогодні шопінг у цій країні одним тільки копійчаним ширвжитком не обмежується.

Сучасний Китай — це величезна країна з гігантськими торговими моллами та ринками, які найчастіше займають кілька міських кварталів. Саме в Китаї з давніх-давен виробляють найкращий у світі шовк і високоякісний фарфор, а останнім часом тут з'явилися власні бренди електроніки, які практично нічим не поступаються навіть таким гігантам, як Apple, Sony та ін.

Регіональна кухня[ред.]

Нічне життя[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Де навчатись[ред.]

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Не плювати

Однак, під час вашого перебування в Китаї можуть бути випадки, коли вам необхідно бути терпеливим і поблажливим, навіть, якщо поведінка китайців здаватиметься вам непристойною, агресивною чи недоброзичливою. Це обумовлене різницею культур, виховання і менталітетів і, якщо вони вас вразять якимось вчинком — то не для того, щоб образити чи виявити неповагу. А може статися наступне:

  • Для пересічних китайців є більш природним виплюнути мокроти на дорогу, тротуар чи навіть і на підлогу, ніж їх проковтнути. Якщо це сталося прямо «перед вашим носом» — делікатно відверніться.
  • Китайцеві краще «не добігти» до вбиральні, ніж ходити в «мокрих штанях». Із цією метою шов на штанцях для дітей не зашитий і «майбутній імператор» має повне право «присісти» там, де йому «припекло», і нічого й розстібати не потрібно! Таке може трапитися і у дорослих. Так, що можете не встидатися і «скласти їм компанію».
  • Для китайців є природнім штовханина як на базарах, в чергах, під час входу на ескалатори, ліфти, так і під час посадки на літак, в автобус, поїзд чи навіть і в таксі. Звичайно ж, такої штовханини, як на автовокзалі в Жмеринці під час посадки на Чернятинський автобус, ви там не побачите, так що можете на це й не зважати! А якщо в таксі, яке ви зупинили, хвацько перед вашим носом вмостився якийсь діловий китаєць, то в Китаї так і повинно бути! Не ловіть ґав! Ви — в Китаї! Тим паче, що «матимете фору» — китайський таксист надасть вам перевагу, як іноземцю. І не через намагання «добряче на вас заробити», а через те, що везтиме престижного пасажира!
  • Не порушуйте разом із китайцями правил дорожнього руху! Навіть і тоді, коли черговий на перехресті «сюрчить» у свисток і підняв догори жезл, а юрба вперто «суне» на червоний сигнал світлофора, і на нього ніхто не зважає! Цим ви завоюєте шалену повагу чергового, який тут же підбіжить до вас і почне «вгадувати» і випитувати, із якої ж ви цивілізованої країни світу приїхали?
  • І взагалі, для китайців «правила і закони не писані», тобто, вони їх зазвичай ніколи не дотримуються! Можуть смалити цигарки під вивіскою «паління заборонене», можуть їхати на червоне світло світлофора, можуть ходити по проїжджій частині і переходити вулицю там, де їм заманеться, можуть «обсигналити» невпевненого у собі водія, «підрізати» його і, навіть, пригрозити кулаком поліцейським, якщо вони порушують правила дорожнього руху. Не піддавайтеся на таку «вседозволеність» і не беріть з них приклад. Бо, що «дозволено» китайцю, не дозволено іноземцю! Однак, попри це, дорожньо-транспортні пригоди на китайських вулицях — це рідкість!
  • Будьте дуже обережними із жебраками, хоча ви їх можете і не зустріти. Однак, якщо таке станеться, то непогано мати при собі «холостого гаманця», куди покладіть декілька папірців достоїнством менше юаня, чи монет, якщо вам пощастить їх знайти. Якщо ж жебрак до вас «причепиться», витягніть цей гаманець, продемонструйте його вміст і поблажливо подайте один папірець. Однак, при цьому старайтеся не доторкатися ні до нього, ні до його одягу щоб не дати йому шансів упасти і звинуватити вас, що ви його штовхнули, шарпнули, чи вдарили. Якщо ж ви натрапите на жебрака із струнним інструментом-прототипом сучасної гітари, то будете вражені національними мелодіями безпосередньо від «душі народу».
  • Будьте також обережними із продавцями цитатників. Вони наперебій пропонуватимуть вам цитатники різними мовами, і якщо тільки із цікавості натякнете на українську — одразу ж і принесуть! Відмовитеся — сцена буде не з приємних!
  • Ваші туристичні шляхи можуть перетнутися із шляхами жителів, яких привезли із «глушини», і які вперше побачили іноземця. Реакція такого аборигена може бути непередбачуваною. Ви для нього — лише «екзотична тваринка із зоопарку» або «інопланетянин». Якщо він так і буде з цікавістю, чи з жахом вас розглядати, не переймайтеся, посміхніться, привітайте його китайською і, повернувшись, відійдіть. Можете собі уявити, скільки років він, буде оповідати про таку «диковинку», повернувшись додому!
  • Китайці — дуже гамірливий народ. Звичка надто голосно розмовляти і гамірно поводитися може вразити будь-якого туриста. Сприймайте це як належне — ніхто на вас не гнівається, не кричить і не прагне пригнітити чи образити.
  • Китайці — дуже азартний народ. Ви зможете спостерігати повсюди — на вулицях, в парках, у транспорті і, навіть у незвичних місцях, невеликі групки гравців, які азартно «ріжуться» в карти, в маджонґ, і в такі ігри, які ви і не виговорите. Гра супроводжується періодичним підніманням такого лементу, який ви собі і уявити не зможете, причому, спірні ситуації часто «розрулюють» жінки! Якщо ви просто намагатиметеся роздавати китайцям свої гроші, то вони можуть і образитися. Але, якщо ви надасте їм можливість заробити чи виграти «лишні» для вас грошенята, то вони це робитимуть залюбки! Якщо ж хочете заробити — то це вам, напевне, не вдасться, а тому сідати з ними грати у такому разі не рекомендується. А особливо, не варто цього робити у готелях, номери яких обладнано ігровими столами.
  • Перебуваючи в Китаї, ви можете звернути увагу, що вас і ваших співвітчизників «обзивають» як: «лаовай» (老外) або «вайгуорен» (外国人). Не подумайте, що це якісь образливі слова. Так «величають» усіх тих, кого китайці вважають іноземцями. Коли ви заходите до ресторану, а офіціантка побігла сходами нагору до загальної зали, і радісно репетує, що «до нас ідуть два вайґуорени», то це не кепкування, а щось на кшталт «до нас прибувають дві шановні персони»! Радійте, що на вас не кажуть так, як на американців: дивіться — он «хеллоу» пішло! Навіть і у цьому випадку, китайці роблять це не для образи!

Як зберегти здоров'я[ред.]

Поважати[ред.]

Як себе поводити, щоб не виглядати нетактовним у очах китайців? Просто! Поводьтеся так, як хотіли б, щоб поводилися із вами! У компаніях будьте уважними, спостерігайте за поведінкою і звичаями присутніх. Наслідуйте усе те, що не суперечить вашим переконанням і уподобанням. Наприклад, якщо подорожуєте внутрішніми китайськими авіалініями і вам принесли на обід «таке…», що і не знаєте, з якого боку за нього і взятися, не спішіть, непомітно поспостерігайте, а що ж із «таким…» роблять ваші китайські попутники, які отримали його раніше від вас. Разом із тим, варто запам'ятати декілька наступних порад:

  • Чайові: Не «смітіть грошима» перед китайцями! Не забувайте, що китайці — дуже працьовиті люди і поважають тільки «чесно зароблені»! Ваші намагання дати їм чайові розглядатимуться ними як «отримання незароблених грошей» та навіть можуть декого і образити! Якщо ви залишили «решту» у ресторані, то вас, напевне, наздоженуть та віддадуть гроші, які ви «забули»! Взагалі, держава стимулює і підтримує таке відношення до фіксованої вартості товарів і послуг. Надання чеків в магазинах та закладах обслуговування, у яких фіксується вартість товарів і наданих послуг, є обов'язковим для китайців. Для стимулювання такого відношення у більшості чеків (навіть і у чеках за користування таксі) є спеціальне поле, яке одержувач чека має стерти і поцікавитися, чи він не виграв. Дуже зворушливо виглядає в ресторані китайська компанія, яка розрахувалася, заплативши декілька сотень юанів, і раптом виграє за чеком аж 5 юанів! З реакції складається враження, що вони виграли «колективну путівку» в Дубаї, чи в Моршин! У магазинах на суми в чеках нараховують бонуси, за які можна отримати суттєві скидки, чи, навіть, і щось «купити». Для цього у магазині є спеціальний відділ чи представник для обчислень. Якщо ж вам таки кортить подати чайові, чи то для підкреслення свого «статусу», чи ж то сподобалась офіціантка — справжня китайська красуня, то обмежтеся юанями і тільки невеликою сумою, щоб не заставляти одержувача почувати себе «не зовсім зручно».
  • Шанобливе ставлення до пересічних китайців. Якщо на вулиці якийсь китаєць здаватиметься вам цікавим чи екзотичним — ваша на нього реакція та емоції не повинні його образити. Зважайте на те, що більшість китайців мають непереборне бажання сфотографуватися з вами, як також із «дуже екзотичною істотою». Якщо ж і ви маєте бажання сфотографувати його чи сфотографуватися із ним — обов'язково попросіть у нього дозволу. При цьому, ви повинні пам'ятати, що за дозвіл та за фотографування доцільно запропонувати декілька юанів. Різні люди можуть по-різному віднестися до вашої пропозиції. Одні люди можуть відмовитися від грошей і нічого не попросити у вас, а інші можуть попросити фото для себе. Однак, є категорія людей, які саме так заробляють на життя. Для цього вони спеціально одягаються у національний чи у екзотичний одяг чи поводять себе екзотично. Фотографуючи таких осіб без дозволу, ви просто їх «обкрадаєте».
  • Повага до релігійних осіб, церемоній і атрибутів. Якщо ви не є фахівцем чи дослідником релігій, не намагайтеся стати «центром» релігійних церемоній. Маєте бажання поспостерігати — спостерігайте «здаля» разом із пересічними китайцями, які, зазвичай, є релігійними плюралістами. Маєте бажання сфотографувати чи зафільмувати — запитайте дозволу, а коли це неможливо — «порадьтеся» із найближчими від вас спостерігачами-китайцями. Деякі атрибути буддійських релігій можуть «нагадати вам фашистську символіку». Не забувайте, хто до кого «примазувався». Буддизм існував ще задовго до появи «наці». Не намагайтеся самі проникнути в монастирі. Зустрівши монахів на вулиці, не піднімайте їх «на сміх» та не намагайтеся сфотографувати чи зафільмувати їх як екзотику, навіть, якщо у них під сутанами «мелькають» не босі ноги, а знамениті китайські кеди.
  • Руки-в-брюки: Не «тримайте дулю в кишені», коли спілкуєтеся із китайцями — і, взагалі не тримайте рук у кишені під час спілкування. Коли подаєте китайцеві паспорт, ділові чи важливі папери, проспект, рекламу, запрошення, візитку чи, навіть, і фото улюбленого песика, намагайтесь користуватися при цьому двома руками. Якщо це не суперечить вашому «Еґо» чи переконанням, можете при цьому з пошаною вклонитися чи шанобливо нахилити голову. Так же і приймайте від них аналогічні «атрибути». Отримані документи демонстративно бережно покладіть у зарання приготовану папку, візитку — у портмоне для візиток, чи, навіть і у гаманець (поближче до грошей), але ні в якому разі не запихайте їх недбало, скажімо, у задню кишеню, навіть якщо це для вас найзручніше.
  • Ідете в гості: Якщо ідете в гості на запрошення китайців, доцільно зарання подбати про подарунки. Для того, щоб не створювати господарям незручностей, подарунки не повинні бути занадто дорогими. Непогано, якщо подарунки яскраво підкреслюють країну вашого походження. Для мужчин найкраще купувати корисні для дому речі, національні сувеніри. Алкогольні напої не вітаються, якщо тільки це не спотикач у фарфоровій бутилці, чи не екзотична, навіть для китайця, українська з перцем. Для жінок і дітей будуть доцільними солодощі, фрукти та сувеніри. Дорогими подарунками вважатиметься українська вишиванка, чи парфуми із д'юти-фрі (дарма, що не українські), однак, якщо господарі для вас дорогі люди — то будь-які обмеження носитимуть умовний характер.
  • В гостях: Коли ви вже зайшли до господи китайця і бачите, що там ходять в капцях, одразу ж попросіть капці і для себе. У цьому випадку рекомендується зняти дорожні черевики, особливо, якщо на підлозі у приміщенні є килими чи циновки. Зробіть це, навіть і тоді, коли господар проситиме вас цього не робити. За столом не намагайтеся розпочати трапезу раніше від найстарішої людини чи господаря, якщо тільки він сам не припросить вас це зробити. Зазвичай, обідній стіл круглої форми. Поверх столу на підшипнику встановлено ще один стіл меншого діаметру — така собі «таця», яку кожен може обертати, і на яку розставляють страви. Припрошуючи, господар, чи будь-хто із присутніх, обертають «тацю» таким чином, щоб вам було зручно покласти до своєї тарілки саме запропоновану страву. Беручи страву, слідкуйте, щоб ваші палички (чи виделка) не доторкалися до паличок інших присутніх. Не намагайтеся «підчистити» тарілку, як свою, так і тарілку, із якої накладають страву. За правилами китайського етикету така ситуація свідчить про те, що господар чи господиня не зуміли нагодувати гостя, що спонукатиме їх до додаткового приготування чи до додаткового замовлення страв. Найчастіше господиня, яка слідкує за столом, помітивши на вашій тарілці «надто багато недоїдених» страв, запропонує чи замінить вашу тарілку на чисту. За китайськими звичаями спочатку їдять «делікатесні», чи «екзотичні», або спеціально приготовані страви, після чого пропонують «основну їжу», до якої обов'язково входять страви із рису. У гостинах найчастіше до «основної їжі» справа так і не доходить.
  • Підступності тостування: Якщо ви перебуваєте у невеликій сімейній компанії, то «підступність тостування» вам не загрожує. Для китайців є великий сором напитися до втрати людської подоби, так що і самі не понапиваються, і вас не напоять! Однак, якщо компанія велика (наприклад, корпоративна вечірка), то варто остерегтися. Зазвичай, у цьому немає нічого підступного, хоча б тому, що китайці не «п'ють» алкогольні напої, а смакують їх, і не із стопок (хоча б таких, які вкладають у коробки із подарунковою Хортицею), а із «наперстків». І не зважайте на «залякування» читачів англомовного путівника «тостами-канпеями» (干杯) (пити до дна). Вони для вас із «наперстками» — не страшні! Підступність у тому, що ви не знаєте китайської. У великих компаніях тост найчастіше проголошується «до когось» конкретного, і рідко — до усіх присутніх. І, зазвичай, п'ють тільки тостувальник і адресат тосту. Решта ж може приєднуватися, а може і не приєднуватися! Якщо ж ви цього не знаєте і «не пропускаєте» (хоча б із поваги до компанії) жодного тосту, та ще й вам замість «наперстка» поставлять фужер,… та ще й канпей…! Якщо не знаєте мови — порада така: Не спішіть хапатися за наперстка а тим більше, за фужер, а спостерігайте за товариством під час виголошення кожного тосту. Якщо більшість присутніх його ігнорує, то і ви можете. Якщо ж це якимось чином стосується вас — вам про це повідомлять! Якщо відмовлятися від тосту є непристойним, то відмова від цигарки чи інших неприйнятних для вас пропозицій є припустимим. Головне — нормальна, не бурхлива реакція.
  • Приймаєте гостей: Якщо вам необхідно прийняти гостей, то слід зважати на наступні особливості. Якщо зустріч відбувається у ваших апартаментах, то підійдуть усі вищенаведені поради. Слід тримати необхідний запас капців для гостей, тому що китаєць у дорожніх черевиках більш скуто почуватиметься у вас в гостях. Якщо ж зустріч відбувається у готельному номері, то там завжди є невеликий запас разових капців. Якщо ж кількість гостей є більшою, то варто потурбуватися про це заздалегідь. У деяких готельних номерах «люкс» стіни в туалеті та у ванній кімнаті можуть бути прозорими. І ви і ваші гості почуватимуться незатишно у разі необхідності скористатися будь-якою із цих кімнат. Для застілля краще від готельного номера підійде улюблений вами ресторан, де ви звикли почуватися як удома, причому, найкраще підійде не загальна зала ресторану, а окремі апартаменти, розраховані на конкретну кількість гостей, із усіма необхідними кімнатами, включаючи кімнату для відпочинку.

Зв'язок[ред.]

Міжнародний телефонний код +86. Інтернет-домен країни .cn. Доступ населення до інтернет-ресурсів перебуває під жорстким контролем держави.

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!