Download GPX file for this article
Матеріал з Вікімандрів
Стара Русса
noframe
noframe
Корисна інформація
Населення 27 377
Телефонний код +7 81652
Офіційний сайт

Стара Русса - невелике і дуже затишне місто на північному заході Росії, одне з найстаріших на Новгородчині. Він цікавий своїми стародавніми храмами, літнім будинком Ф.М. Достоєвського і незвичним в Європейській частині Росії бальнеологічним курортом, що виник тут задовго до революції.

Зрозуміти[ред.]

Стара Русса розташовується в Південному Приільменьі, в 96 км від Новгорода якщо їхати по дорозі і всього в 60 км якщо рухатися навпростець. Місто стоїть біля впадіння річки Порус, відомої також як Переритіца, в Полість, яка, в свою чергу, є притокою більшої Ловати, що протікає в 15 км на схід. Жителі міста звуться рушанами.

Виникнення Старої Русси овіяне легендами. За однією з них, князі Словен і Рус заснували в околицях озера Ільмень міста Словенськ (майбутній Новгород) і Руса. За іншою легендою, ніякого Словена не було, а замість нього компанію Русу склали Лех і Чех - засновники Польщі і Чехії. Наукові версії легенд пов'язують назву «Стара Русса» (до XVI століття - просто «Руса») з племенем руси, яке чи то жило в Приільменії ще до приходу варягів, чи то само було тим, що прийшло на поки неіснуючу і безіменну «Русь» варягами - дружиною Рюрика. Тим не менш, не то що споруди, а навіть археологічні об'єкти IX століття на території Старої Руси не виявлені, тому офіційною датою заснування міста вважається 1167 рік - перша згадка в літописі, хоча найстаріші знахідки датуються вже серединою X століття, тобто напівлегендарним дохристиянським періодом історії Стародавньої Русі. Пізніше Стара Русса стала одним із значущих північно-західних міст і центром солеваріння, а по річці Ловать йшов торговий шлях «з варяг у греки».

З моменту свого заснування Стара Русса перебувала під впливом Новгорода, про що нагадують берестяні грамоти, яких тут виявлено понад сорок. З кінця XV століття місто потрапляє під владу Москви, не втрачаючи свого торгового і соляного значення. На рубежі XVI і XVII ст. Стара Русса сильно постраждала під час Лівонської війни, а потім і в Смутні часи, коли тут десять років господарювали шведи. Пожежа 1763 знищила всі дерев'яні будівлі, після чого Стара Русса забудовувалася кам'яними будинками по регулярному прямокутному плану. Видобуток солі поступово зійшла нанівець, проте сама сіль залишилася затребуваною у вигляді мінеральних вод і супутніх їм грязей, які стали використовувати в лікувальних цілях. У 1828 році в Старій Руссі відкривається чи не перший в Росії бальнеогрязевой курорт. За наступні 90 років його встигли відвідати Добролюбов, Горький, сини Олександра II і, звичайно, Ф.М. Достоєвський, який тут, втім, не лікувався, а рятувався - від ігрової залежності та петербурзьких кредиторів. Стара Русса йому підійшла: навколо курорту йшло хоча б якесь культурне життя, але і гуляти було особливо ніде. У Старій Руссі письменник закінчив «Бісів», повністю написав «Підлітка» і «Братів Карамазових», але не варто шукати в книгах Достоєвського захоплених описів Старої Русси (як, втім, і ще чого б то не було), адже під ім'ям Скотопрігон’євськ, де розгортається дія роману, ховається саме Стара Русса. Худоба тут дійсно ганяли, але в іншому достоєвщиною і не пахло: влітку збиралося петербурзьке суспільство, вже в 1878 році через місто пройшла залізниця, а після революції був навіть запущений трамвай, який зник з початком Другої світової війни і пізніше не відновлювався.

Військові роки принесли Старій Руссі найсильніші руйнування: лінія фронту проходила неподалік, і в тутешніх болотах два роки поспіль йшли безуспішні контрнаступальні операції. Русса постраждала не менше Новгорода, але в обох містах потім добре попрацювали реставратори. Після війни Стара Русса стає зразковою глушиною, хоча за мірками Північного Заходу тут чимало промисловості: завод хімічного машинобудування і непогано себе почуває авіаремонтний завод. У порівнянні з XIX століттям бальнеологічний курорт користується незрівнянно меншою популярністю, оскільки болотиста Стара Русса не може конкурувати з сонячним Кавказом, не кажучи вже про закордон. Місто мляво розвиває туризм, час від часу в ньому навіть з'являються іноземці, що цікавляться спадщиною Достоєвського. Приїхати в Стару Руссу варто заради кількох стародавніх храмів, затишної патріархальної обстановки і старомодного курорту місцевого значення. Все головне можна оглянути за півдня; залишатися в місті довше ніж на день варто лише тим, хто зібрався підлікуватися. Для подорожуючих на машині це зручна зупинка на шляху з Пскова до Новгороду, а ось громадським транспортом ви, швидше за все, приїдете з Новгорода і поїдете потім туди ж.

  • 1 Туристсько-інформаційний центр, вул. Воскресенська,6. Пн–Пт 9:00 – 18:00, Сб 10:00 – 16:00. Міський центр туризму розрахований, в основному, на роботу з турфірмами і на тих самостійних мандрівників, яким потрібні екскурсії. Тут також торгують сувенірами, а буклети так і зовсім роздають безкоштовно.

Як дістатись[ред.]

Літаком[ред.]

Потягом[ред.]

Автомобілем[ред.]

Автобусом[ред.]

Кораблем[ред.]

Транспорт[ред.]

Що відвідати[ред.]

Чим зайнятись[ред.]

Що купувати[ред.]

Де поїсти[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де навчатись[ред.]

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

Зв'язок[ред.]

Куди далі[ред.]

Ця стаття містить текст, перекладений зі статті "Старая Русса" Вікімандрів російською мовою. А тут знаходиться список її авторів.
Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!